Любрик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Лю́брик, -ка, м. и лю́брика, -ки, ж. Вапъ (красный карандашъ). Харьк.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОЛІВЕ́ЦЬ, иця, чол. Тоненька паличка графіту або сухої фарби у дерев'яній оправі, якою пишуть, креслять, малюють. Починалась палка суперечка.. Кінчалося на тому, що Раїса брала олівець і робила в рукопису вставки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 324); Нема вже чорнила. Беру олівець, щоб знову про бурі писати (Володимир Сосюра, I, 1957, 453); Перед хлопчиком на парті Кольорові олівці (Ігор Муратов, Широка дорога, 1950, 49). Олівець від мігрені — лікарський препарат від головного болю (мігрені), який має форму короткого олівця. Бабуня казала принести ароматичного оцту та олівців від мігрені (Леся Українка, III, 1952, 635).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання