Гала
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:42, 4 червня 2021; Achidomere.fzfvs20 (обговорення • внесок)
Гала, меж. 1) = Гиля. Дробу, дробу, дробушечки, наївшися петрушечки, наївшися лободи, гала, гала до води. Чуб. ІІІ. 88. 2) Піти гала світа. = Світ за очі піти. См. Світ. Щоб ти пішов круга світа та гала світа. Ном. № 3677. Забіжи галасвіта. Чуб. VII. 575. 3) Припѣвъ. Ой чук та гала, а я в церкві була. Чуб; V. 1166.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГИЛЯ́, рідко ГИЛЬ, виг. Крик, яким відганяють гусей, качок та ін. Ой, гиля, гиля, Гусоньки, на став!.. (Українські народні ліричні пісні. 1958, 140); Дідусь посивілий гукає: «Гиля!» Гусяток жене в мураву (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 97). ♦ Гиль-гуси — вживається у знач. дурниця, нісенітниця. Прийшов отой брехун, як заніс гиль-гуси (Словник Грінченка).