Мастак

Маста́к, -ка́, м. = 1)Мисте́ць. От я до жалю не мастак. Котл. Ен. VI. 49.

Мастак - іменник, чоловічого роду;

2)Вміла й досвідчена в певній ділянці людина; майстер. Всяк мастак своє зна (Номис, 1864, № 10415); Та ба! не всякий так змудрує, Як сам Виргилій намалює, А я ж до жалю не мастак (Іван Котляревський, I, 1952, 271); — Казали у дворі індики, Що ніби ти [Соловей] співать мастак великий (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 105); — А ви думаєте, що ви один тілько на се [писання творів] мастак? — одповів йому згорда становий (Панас Мирний, IV, 1955, 372); — Мені сказали, що ви великий мастак ловити риби і добре знаєтесь на грибах (Петро Колесник, Терен.., 1959, 101); — А ти до пісень мастак, — насмішкувато дивився на Щасного Хлипало. — Чи не з артистів, бува? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 154); На жарт, на різні витівки хлопці були мастаками (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 139); Данко не був мастак у писанні листів дівчатам. Його стиль був простий (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 410); Смирнов був великий мастак страйкової справи (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 234).