Рудіти

Руді́ти, -ді́ю, -єш, гл. Рыжѣть.

Зміст

1 Сучасні словники
- 1.1 Словник української мови
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Іншими мовами
5 Джерела та література

Сучасні словники

Словник української мови

1. Ставати рудим або рудуватим. Чорні, як гайворон, уси починали вже по краях рудіти (Панас Мирний, I, 1949, 130); Уже рудіють на газонах трави, І дощ упертий по дахах шумить (Максим Рильський, III, 1961, 306); Сніги руділи від розривів мін (Микола Бажан, I, 1946, 154).

2. Виділятися рудим кольором, виднітися (про що-небудь руде). За ним [Прутом], скільки око сягало, руділи стиглим комишем плавні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 352); Ген і та гречка рудіє смужкою (Андрій Головко, I, 1957, 118).