Побазікати

Побазікати, -каю, -єш, гл. Поболтать, потолковать, побалагурить. Як зійдеться з молодичками, то любила й побазікать. Св. Л. 5.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПОБАЗІ́КАТИ, аю, аєш, док., зневажл. Базікати якийсь час. Одно, що таки робуча була [паніматка] й сама, а друге, що як зійдеться з молодичками, то любила й побазікать (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 6); Ріті не терпілося побазікати з подругою (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 24).

Ілюстрації

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасніть|підрозділ=Інститут філології}}