Марена

Маре́на, -ни, ж. 1) Чучело, которое дѣлаютъ въ праздникъ Ивана Купала. Чуб. III. 193. 2) Раст. Rubia tinctorum. ЗЮЗО. І. 134. Ум. Маренка. Маренка пахуча. Раст. Asperula odorata. ЗЮЗО. І. 113.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

МАРЕНА 1, и, жін. Трав'яниста рослина з жовтими квітками та грубим кореневищем, з якого добували червону фарбу. Синтетичні барвники повністю витіснили природні: і культура вайди, що давала індиго, і [культура] марени, з якої добували алізарин, поступово зникли (Наука і життя, 11, 1965, 25).

МАРЕНА 2, и, жін. Річкова риба родини коропових; вусач. У марени, яка населяє ділянки наших південних рік із швидкою течією, отруйливими бувають яєчники під час дозрівання статевих клітин, а також ікра (Наука і життя, 7, 1956, 27); — Колись так ловили, що насилу було додому дотириш [дотягнеш]... Лящ — по пуду! Коропи — по пуду! Марена — по пуду? (Остап Вишня, I, 1956, 155).

http://sum.in.ua/s/marena

Словник синонімів української мови

МАРЕ́НА (річкова риба родини коропових), ВУСА́Ч. У незабруднених карпатських річках розвиваються такі оксифільні риби, як харіус, форель, головень, марена та інші (з журналу).

https://slovnyk.me/dict/synonyms/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B0

Словник української мови у 20 томах

МАРЕ́НА¹, и, ж. Трав'яниста рослина з жовтими квітками та грубим кореневищем, з якого добували червону фарбу. І вже здається маленькій килимарці, що червоні фарби килима то не сік марени, а її власна кров (П. Загребельний); Мають протизапальні властивості препарати лікарських рослин: екстракт марени красильної, уролесан, трава споришу (з навч. літ.).

https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B0