Тайниковий

Тайниковий, -а, -е. Относящійся къ тайнику, спрятанный въ немъ.

Сучасні словники

===Великий тлумачний словник сучасної мови===

Тайниковий - Стос. до тайника; схований у тайнику.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Те саме, що сховане; у сховку, потаємне. У лісі Петро з глибокого тайника, що віє передосінньою прохолодою, дістає обмотаний плащ-палаткою автомат (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 592); [Долорес:] Дом Жуане, тут є тайник під церквою, сховайтесь (Леся Українка, III, 1952, 340).

2. тільки мн., чого, перен. Про що-небудь нерозгадане, нез'ясоване; місце, куди немає доступу іншим; найпотаємніше. Його вабили темні тайники хворого мозку, нерозвідані висоти вищої нервової системи (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 17); З тонким проникненням у найглибші тайники психології селянина малює письменник [В. Стефаник] усі ті суперечливі почуття, які переживає Іван Дідух, їдучи в далекий край (Історія української літератури, I, 1954, 679); Велич Т. Г. Шевченка у тому, що він глибоко проник у тайники народної душі і в своїй полум'яній поезії відбив прагнення трудівника до волі (Вітчизна, 2, 1964, 151).

Ілюстрації

Taiemnytsya.jpg