Світич
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:37, 27 травня 2021; Yakyrychenko.if18 (обговорення • внесок)
Світич, -ча, м1) Свѣтильникъ, фонарь. Вх. Лем. 464. В трупарні світич світить, але вже конає. Федьк. І. 66. 2) Подсвѣчникъ. Угор. 3) = Світлач. 4) Мѣсто на печномъ шесткѣ, гдѣ кладутъ лучину. Вх. Зн. 62. 5) Паникадило, церковная люстра. Шух. І. 117.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
