Магівниця

Сучасні словники

МАГЛІВНИЦЯ, і, жін., діал. Рубель (див. рубель 2 1). — Але я, на щастя, запопала в руку маглівницю, як го[його] не заїду по тім'ю, аж присів (Іван Франко, IX, 1952, 392).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]

МАГЛІВНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Рубель (див. рубе́ль21). — Але я, на щастя, запопала в руку маглівницю, як го не заїду по тім’ю, аж присів (Фр., IX, 1952, 392).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 590.