Щупачок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:55, 13 січня 2021; Tvkhvostova.fpmv20 (обговорення • внесок)
Щупачок, -чка, м. Ум. отъ щупак. Зменш.-пестл. до щупак - самець щуки.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЩУПАЧО́К, -чка, чол. "А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких..." (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 43);
"Радість невимовна, коли почуєш ти зо дна міцний ривок: То окунь почепивсь чи й славний щупачок" (Максим Рильський, Поеми, 1957, 256);
- У порівняннях.
"Нагинаючи голову, чоловік вузьким, як щупачок, човником лагодить рибальську снасть" (Михайло Стельмах, II, 1962, 236).
Ілюстрації
|
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 610.
