Людоїд

Людоїд, -да, м. Людоѣдъ. Ах ти людоїд. Ном. № 4082. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів, або песиголовців. Грин. І. 1.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛЮДОЇ́Д, а, чол. 1. Дикун, що їсть людське м'ясо. Для мене, здається, готувався до свята справжній бенкет, так наче я мав апетит людоїда, або приїхав з голодного краю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 358); Я читав колись про диких людоїдів, що живуть на австралійських островах, про те, які вони люті (Володимир Самійленко, II, 1958, 305); * Образно. Мор, голод і війна — то страшні людоїди (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 195); * У порівняннях. Різким ривком відкинув [Солод] геть шинель і голий, мов дикун-людоїд, накинувся на Безкобиліна (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 103); // перен. Про надзвичайно жорстоку людину, схильну до насильства, вбивства. Кати! кати! людоїди! Наїлись обоє, Накралися; а що взяли На той світ з собою? (Тарас Шевченко, I, 1951, 249); В тій Німеччині рейвах: метушаться людоїди, в дзвони дзвонять, бога просять свого фашистського (Юрій Яновський, I, 1954, 81); // Уживається як лайливе слово. Дяк потріпує навіть старих і благочестивих дідів.. усякими непотрібними словами: анциболами, харцизниками, людоїдами, шибениками і усякими безумними словами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 168). 2. Персонаж казок, що поїдає людей (частіше дітей). Далі старший людоїд і каже: — Ну, сідай, хлопче, та повечеряй з нами, бо після вечері ми тебе самого з'їмо (Степан Васильченко, II, 1959, 437).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Людої́д, -да, м. Людоѣдъ. Ах ти людоїд. Ном. № 4082. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів, або песиголовців. Грин. І. 1.

Ілюстрації

Цікаві факти 1. У Біблії згадується людоїдство при облозі Самарії. Дві жінки уклали угоду, що з'їдять своїх дітей, але після того, як перша мати приготувала трапезу зі своєї дитини, і вони це з'їли, друга відмовилася виконати відповідне зобов'язання по приготуванню своєї дитини. 2. Ієронім в своєму листі розповідає, як при подорожі в Галлію зустрівся з представниками британського племені аттіків. За словами Ієроніма, британці стверджували, що їх улюбленими делікатесами були «сідниці пастирів і грудей їх дружин». 3. Після мусульмансько-курейшитского битви при Ухуді в 625 році печінку убитого Хамзи ібн Абд аль-мутталиба була з'їдена дружиною одного з командувачів армії курейшитов. 4. Є дані про людоїдство у часи Першого хрестового походу, коли хрестоносці нібито харчувалися тілами ворогів із захопленого арабського міста Маарат Ан-Нуман. Амін Маалуф обговорює пішли за тим випадки людоїдства при русі колон до Єрусалиму, а також зроблені згодом спроби істориків видалити ці згадки із західної історії. 5. Граф Уголіно делла Герардеска, померлий від голоду в ув'язненні в 1289 році в Пізі, був звинувачений сучасниками в тому, що перед смертю він був змушений з'їсти своїх синів і онуків. Це описується в Пісні 33 з «Божественної комедії». 6. Є документи, які свідчать про людоїдство в Мексиці. Квіткові війни імперії ацтеків розглядаються як найбільш масовий прояв людоїдства; письмена ацтеків, написані після перемоги, повідомляють, що людська плоть не мала цінності і зазвичай викидалася - її заміняли індичатиною. Більше читайте тут: [посиланняhttp://xn--80aqf6ah.com.ua/index.php?newsid=1321]