Ґайдарь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:48, 29 грудня 2020; Opsheikina.fpmv20 (обговорення • внесок)
Ґáйдарь, -ря, м. Музыкантъ, играющій на волынкѣ. Вх. Зн. 13.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах
ҐÁЙДАР, я, ч., зах.
Той, хто грає на ґайді (у 2 знач.). З вертепом до хати господаря зайшло два ґайдарі, і враз оселя наповнилася звучанням волинки (із журн.). Тужлива пісня лилася над горами, огортала темні ліси і карпатські кручі – то ґайдар на повні груди видував у волинку свою нещасну долю (з газ.).
Етимологія
Походить від слова ґáйда - 1) вівчарська сопілка; 2) волинка, коза.
Ілюстрації
|
|
|
