Богомільний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:13, 23 грудня 2020; Ovkuziv.fpmv20 (обговорення • внесок)
Богомільний, а, е. Набожный, богомольный.
Зміст
Сучасні словники
БОГОМО́ЛЬНИЙ, БОГОМІ́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Який вірить у бога, старанно виконує релігійні обряди, багато молиться; побожний. Наділив її бог розумом, вона й богобоязлива, і богомольна (Кв.-Осн., II, 1956, 79); Був собі чернець і такий богомільний (Сл. Гр.).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)
