Дурисвітка

Дурисвітка, -ки, ж. Обманщица.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДУРИ́СВІТКА, и, жін., розм. Жіночий рід до дурисвіт. — А справді, ти, Параско, добре радиш, — сказала Кайдашиха, — ходім та присікаймось до тієї дурисвітки, може, вона знає, де Мелашка, та тільки не хоче признаватись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 336); * Образно. Надія — велика дурисвітка, наче на цепу держить чоловіка (Панас Мирний, IV, 1955, 214).

Орфографічний словник української мови

дури́світка іменник жіночого роду, істота розм.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

дурисвітка -и, розм. Жін. до дурисвіт.