Лупак

Лупа́к, -ка, м. Преим. во мн. лупаки́. Шелуха и крупные отруби, остающіеся послѣ просѣиванія муки. Вас. 175.

Словники української мови

Тлумачний словник

ЛУПА́К, а́, ч., діал. Сланець. — Це другий виробіток [шахти].. Як видобули вже лівий клин — він уперся у лупак або граніт (Досв., Вибр., 1959, 190).-[[1]]

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 556.

Перекладні словники

Англо-український

shale- лупак

Польсько-український

łupkowego - лупак