Рутка

Рутка, -ки, ж. 1) Ум. отъ рута. 2) — польова. Раст. = Рута пташина. ЗЮЗО. І. 123.

Сучасні словники

Ру́тка, рід однорічних рослин з родини руткових (Fumariaceae). В Україні — 5 видів, що ростуть на полях, городах, засмічених місцях. Серед них найпоширеніша рутка лікарська (F. officinalis L.), розсіяна в усій Україні, на півдні зрідка. Її вживають для поліпшення апетиту й травлення і також проти скорбуту; свіжий сік рутки використовують як зовн. засіб проти лишаїв і корости.

Ілюстрації