Одмінча

Одмінча, -чати, с. = Відмінча. Рк. Левиц.

Сучасні словники

Укрліт.org

ВІДМІНЧА́, а́ти, с., діал. За народним повір’ям, чортеня, яким підмінена дитина. Дитина була хоровита, раз на раз кричала та плакала, а слуги в кухні нашіптували собі, що се якесь "відмінча" Словник з творів Івана Франка Відмінчя — міф. відміна, відмінник, тобто хвора, ненормальна, потворна дитина, підкинена, як колись вірив народ, мавкою, відьмою тощо на місце здорової і нормальної, пояснене без врахування цієї етнографічної деталі: «А слуги в кухні пошіптували собі, що се якесь «відмінчя» (286). Редакція пояснила його загально: «не такий, як усі люди (відмінний від інших, відрізняється поганими якостями, нахилами)» (482). Думається, що в такому виданні Франка, як 20-томник, міфологічні поняття, наприклад упир, відьма, стратча і т. д., повинні бути пояснені згідно з їх первісним значенням.

Ілюстрації

Див. також

Словник