Набивачка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:52, 19 грудня 2020; Diusatenko.fpmv20 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Набивачка, -ки, ж. = Наби́вач 1. Мнж. 104.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

НАБИ́ВАЧКА, и, жін., діал. Те саме, що набивач 1. Коли це виходить мірошник, вона [баба] до нього: — Висповідайте мене, батюшко. Той як візьме набивачку, давай її сповідати, виманіжив добре та й пустив (Українські народні казки, легенди.., 1957, 488).

НАБИВА́ЧКА, и, жін., спец. Жіночий рід до набивач.

Набивач

НАБИВА́Ч, а, ч., діал.

1. Палиця, якою в млинах набивають борошно в мішки.

2. Бондарський інструмент для набивання обручів на діжку.

НАБИВА́Ч, а, ч., спец. Той, хто займається набиванням чого-небудь. Набивач патронів.

Ілюстрації

1449424199 23.jpg

Джерела та література

http://ukrlit.org/slovnyk/набивач

http://sum.in.ua/s/nabyvachka

Зовнішні посилання