Луб’я
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:01, 23 листопада 2019; Oayakimenko.fpmv19 (обговорення • внесок)
Луб’я, -б’я, с. Кора, снятая съ дерева большими кусками. Ти йому образи, а він тобі луб’я. Ном. № 13071. Старе луб’я, а также и просто луб’я. Старый, старая (о человѣкѣ). Та він уже старе луб’я! А ну, луб’я, йди сюди! (старий до старої, а стара тоді одказує): Бач, як тепер, то і луб’я, а колись, то й голуб’я. Ном. № 9127.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках