Тютя
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:45, 24 листопада 2020; Vpivashchenko.fpmv20 (обговорення • внесок)
Тютя, -ті, ж. Дѣтск. всякая птица, преимущественно курица, цыпленокъ. О. 1861. VIII. 8. Се ще тютя з полив’яним но́сом. Вотъ еще дуракъ, простофиля. Ном.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ТЮ́ТЯ, і, ж.
1. дит. Курка, курча.
2. розм. Про безвільну, неенергійну, мляву людину. В нього батько якийсь тютя. (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 4).
Ілюстрації
|
