Відволікати

Відволікати, -каю, -єш, сов. в. відволокти, -чу, -чеш, гл. Оттаскивать, оттащить, оттягивать, оттянуть.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Волочучи кого-, що-небудь, віддаляти від певного місця. Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх (Марко Вовчок, I, 1955, 202);
2. Відвертати, відривати когось або щось від кого-, чого-небудь. У вихідний день школяреві рекомендується читати художню літературу, яка не тільки розвиває, але й відволікає його від звичайних інтересів (Шкільна гігієна, 1954, 265);
3. Відтягати виконання чого-небудь на пізніше. — Казав — затули [вікно] чим-небудь, чого одволікаєш? (Степан Васильченко, II, 1959, 214);

• Відволікати (відволікти́) увагу — те саме, що Відвертати увагу (див. відвертати). Ми говорили про інше, але мою увагу весь час одволікали гнізда лелек на хатах (Юрій Смолич, День.., 1950, 70);

Ілюстрації