Ловіння
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:56, 13 листопада 2021; Amzavalniuk.uk19 (обговорення • внесок)
Лові́ння, -ня, с. Ловъ, ловля. До ловіння пшениця краще ніж жито. Канев. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛОВІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням ловити; ловлення. ЛОВИТИ, ловлю, ловиш; мн. ловлять; недок., перех. і без додатка.
1. Хапати що-небудь на льоту. [Мавка:] (Вона кидає йому [Лукашеві] один кінець свого пояса, держачи за другий) Лови! (Леся Українка, III, 1952, 220); — Лови, Карпо! — дід кинув од коша порожній мішок (Андрій Головко, II, 1957, 39);
Ілюстрації
|
|
