Сивоголовий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:21, 12 листопада 2020; Sohorban.fpmv20 (обговорення • внесок)
Сивоголовий, -а, -е. Съ сѣдой головой. Левиц. I. 367.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках СИВОГОЛОВИЙ, а, е. Який має сиве волосся; із сивою головою. В них [дверях] показалася постать старого, сивоголового мужика, без капелюха (Фр., VII, 1951, 141); Дівчинка глянула на сивоголову людину, що стояла біля штурвала (Жур., Вечір.., 1958, 384); * Образно. З писком і галасом шугали над пасовиськом зграї лискучих, сивоголових шпаків (Збан., Сеспель, 1961, 447); // у знач. ім. сивоголовий, вого, ч. Чоловік із сивою головою. Пилип-з-Конопель і той сивоголовий, що з ним разом вони врятували життя необачному ковалеві, спішившись, стояли один проти одного (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 90).
Сивоголо́вий, -а, -е. Съ сѣдой головой. Левиц. I. 367.