Журбовий

Журбовий, -а, -е. Печальный. Хиба ж се (сватання) журбова річ? Г. Барв. 312.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Який сумує, відчуває сум; якого охопив сум; смутний, журний; протилежне веселий:Петро, похнюпивши голову, сидить сумний-сумний. (Б. Грінченко) Важкі почуття, туга, печаль охоплюють кого-небудь: Не звикну я ніколи жити в цій оселі... журба мене бере (Н.-Лев., III, 1956, 349); Обставини, що викликають важкі почуття, сильні переживання, смуток, печаль: Покладіть на Нього [Бога] всю вашу журбу, бо Він опікується вами! (Біблія. Пер. І. Огієнка) [Роман:] Не сам себе чоловік засмучує, а пригода: бажаєш супокою, а натрапиш на журбу. (М. Кропивницький)

Ілюстрації

Див. також

[словник]