Лебедиця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:22, 20 жовтня 2016; Dalozovska.fpmv16 (обговорення • внесок)
Лебедиця, -ці, ж. Лебедка. Желех.
ЛЕБЕДИ́ЦЯ, і, жін. Самка лебедя (у 1 знач.). — Я не лебідь, а лебедиця. Я князівна, — промовила до Юрка лебедиця людською мовою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 290); * У порівняннях. Вся вона була якась внутрішньо чиста, мов лебедиця (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 146). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 457.
