Убавити

Убавити, -ся. См. Убавляти, -ся.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УБА́ВИТИ (ВБА́ВИТИ), влю, виш; мн. уба́влять; док., перех. Зменшувати розмір, об’єм, кількість і т. ін. чого-небудь, віднімаючи частину. — Так воно й є: бояться, щоб сирота хліба не вбавила (Барв., Опов.., 1902, 358).

Убавля́ти (уба́вити) ві́ку кому — те саме, що Укоро́чувати (укороти́ти) ві́ку (вік, життя́, заст. живота́).

Убавляти, ля́ю, єш, сов. в. убавити, влю, виш, гл.

1) Задерживать задержать долго. Дякуємо попонькові…. ой што нас не убавив, нагленько нас одправив. Гол. IV. 439.

2) Забавлять, забавить. Ой ти, матусю, і кужеля збавиш і моєї маленької дитини не вбавиш. Грин. III. 377.

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.