Дмухонути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:15, 4 грудня 2019; Mokoren.fpmv19 (обговорення • внесок)
Дмухонути, -ну, -неш, гл. Сильно подуть, ударить, побѣжать. Дмухонув на ввесь рот. Ном. стр. 285, № 3151.
Зміст
Сучасні словники
[Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005.]
Дмухонути -ну́, -не́ш, док. Те саме, що дмухнути. || Підсил. до дмухнути. Дмухнути -ну́, -не́ш, док. 1) Однокр. до дмухати. || безос. 2) розм. Швидко податися куди-небудь, піти, поїхати і т. ін.
Ілюстрації
|
|
|
|
