Зух
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:45, 2 грудня 2019; Dosobolieva.fpmv19 (обговорення • внесок)
Зух, -ха, м. Молодець, молодчина, удалецъ. Дали мені капелюх, уже тепер вояк зух. Гол. І. 143.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗУХ, а, чол., фам. Завзята людина; молодець, хват. — Що за зух наш Кирило, — сміються запорожці, — не побоїться і чорта позвать у дружки (Олекса Стороженко, I, 1957, 97);
// Пройда. [Степан:] Хіба один чоловік може побороти зграю здирщиків, зухів, що тільки й годуються та жирують з людського лиха? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 346).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 735. http://sum.in.ua/p/3/735/1
