Кива

Кива, -ви, с. об. = Кивун, кивуха.

Значення

Нахиляти голову на знак вітання, згоди тощо.

Тобто "Кивун" це той хто киває

Приклади з літератури

"На тлі синього моря пропливає корона золотого волосся. Морські очі встромлені в мене, і біле обличчя привітно киває" (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 292);

"Він підтакував, ухвально кивав головою, компетентно хмикав і орлом позирав навкруги" (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 341);

"[Мавка:] Он бачиш, там питає дика рожа: «Чи я хороша?» А ясень їй киває є верховітті: «Найкраща в світі!" (Леся Українка, III, 1952, 199);

Словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Джерела та література

Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.

"Словопедія" Фразеологічний словник української мови

Ілюстрації