Самовладник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:26, 30 листопада 2019; Kbtkachenko.fpmv19 (обговорення • внесок)
Самовладник, -ка, м. Самовластный, самодержавный государь. Желех.
Зміст
Сучасні словники
самовладний -а, -е, заст. 1) Який має необмежену державну владу; самодержавний. || Який є проявом самовладдя (у 1 знач.), заснований на самовладді. 2) Який самовільно взяв на себе право безроздільно управляти кимсь, чимсь; свавільний.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
