Урочище

Урочище, -ща, с. 1) Урочище. К. ЧР. 257. 2) См. Уроки.

Сучасні словники

1. Те, що становить природну межу (яр, гора і т. ін.). Мар'ян підходить до самого Бугу, звідси рівними кроками починає міряти панське поле .. Він міряє землю не поспіль, а по урочищах, тримаючи в пам'яті усі кроки довжини і ширини (Михайло Стельмах, I, 1962, 376).

2. Ділянка, яка виділяється серед навколишньої місцевості природними ознаками (ліс серед поля, луг, болото серед лісу і т. ін.). Сей рік коло них ярини не було близько, то він свою пасіку.. поставив за гаєм, над ярком, на врочищі Солодка Вода (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 144); Побачивши рідне урочище, старий дуже зрадів і, простягаючи до лісу руки, закричав: — Здоров був, батьку, Великий Луже! (Олекса Стороженко, I, 1957, 252); Пісочкове відділяє троянівські луги від урочища Радьківщина, і для того щоб добратися до того урвища, треба переходити потік (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 227).

Ілюстрації

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/urochyshhe https://eslovnyk.com/%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%89%D0%B5