Зеленцем

Зеленце́м, нар. Въ незрѣломъ видѣ. Ей, обскубуть горох наш зеленцем? Арт.( О. 1861. III. 99). Саме погане діло, як ото зеленцем що небудь з огородини їсти зараз почне тебе в отрунку різати. Харьк. г.

Сучасні словники

ЗЕЛЕНЦЕМ НА́ДЗЕЛЕНЬ (про рослини, плоди - не зовсім дозрілим, достиглим), ЗА́ЗЕЛЕНЬрідко;ЗЕЛЕНЦЕ́М (у недозрілому вигляді, ще зеленим). Жали жито ще надзелень (Словник Б. Грінченка); Цієї осені вдарили ранні заморозки, і дерева, ще не встигши пожовтіти, уже осипались зеленцем (О. Гончар). Всесвітній словник української мови ЗЕЛЕНЦЕМ, прислівник Всесвітній словник української мови

Ілюстрації