Згноїти

Згноїти, -ною́, -їш, гл. Дать сгнить. Вже на тоці згноїв хліб Семен. Каменец. у.

Сучасні словники

1. Допустивши до гниття, зіпсувати, зробити непридатним для вжитку. — Ти що ж це, тисячі центнерів яблук хочеш нам на дереві згноїти? (Андрій Головко, I, 1957, 486).

2. перен. Довести до загибелі, смерті. Мати, хоч і хвора, але засміялась і, закашлявшись, сказала Кирилові: — Оця проклята землянка згноїть нас... (Олександр Копиленко, Хата хлопчика.., 1957, 6); Недруги хотіли затоптати його в багнюку, знищити, згноїти в тюрмі, а він ось, невразливий, живий-здоровий, служить в Червоній Армії (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 213).

Док. до гної́ти 1. Приклади – Ти що ж це, тисячі центнерів яблук хочеш нам на дереві згноїти? (А. Головко) З густими дощами, з дрібною мжичкою в людські серця падав новий неспокій: що ж воно буде, чи не згноять дощі хліба та городину? (Ю. Мушкетик)

Док. до гної́ти 2; довести до загибелі, смерті. Приклади Мати, хоч і хвора, але засміялась і, закашлявшись, сказала Кирилові: – Оця проклята землянка згноїть нас... (О. Копиленко) Везли їх, зранених в борні з солдатами, Везли їх, стомлених в тюрмі за ґратами, Везли, щоб там, в краях холодних, Згноїти велетнів народних, Крилаті іскри потушить І знов дурити і душить. (Л. Костенко)

Ілюстрації