Варіянт

Варіянт, -ту, м. Варіантъ. О. 1862. І. 49.

Сучасні словники

ВАРІА́НТ, а, чол. 1. Видозміна, різновид чого-небудь. Я думаю, що се не пусте освоїтись одразу з новою мовою і з варіантами в програмі, прилучивши до того нормальну, вже саму по собі чималу роботу (Леся Українка, V, 1956, 381); Двічі зазирає до кабінету великий маршалок, а Сагайдачний все розгортає різні варіанти походу (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 500); В уяві малювалися варіанти тунелю (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 112); // Той самий твір (літературний, музичний, фольклорний і т. ін.) в іншій редакції. Корнійчук.. знайомився з учасниками героїчної боротьби.., читав їм перші варіанти п'єси (Українська література, 10 клас, 1957, 124); На мотив популярної пісні про громадянську війну — «Тачанка» в час війни було створено багато її варіантів, зокрема «Партизанська тачанка» (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 64); // шах. Одна з комбінацій ходів, можливих при даному положенні фігур на шаховому полі. Форсований виграючий варіант.

Ілюстрації