Крок

Кро́к, -ку, м. 1) Шагъ. Дурному з кроку ступити, сто днів од пусту доступити. Ном. № 6212. Но що ту приходиш кроком зрадливим. Гол. І. 346. 2) Часть основы, которую ткачъ можетъ заткать до новаго поворота навоя: заткавъ ее, ткачъ, поворачивая верхній навой, развиваетъ съ него часть основы, навертывая въ то-же время сотканный крок полотна на нижній навой; крок находится между ма́ґлем і ля́дою. Шух. І. 258. МУЕ. III. 20.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації