Питлювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:19, 26 листопада 2019; Mhpenska.fpmv19 (обговорення • внесок)
Питлювати, -люю, -єш, гл. Молоть крупичатую муку. Хто хоче питлювати, мусить зачекати. Ном. № 5596.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови в 11 томах ПИТЛЮВАТИ, юю, юєш, недок. Молоти і просівати борошно особливого, дрібного помолу. Приїхала попадя до млина питлювати (Україна.., І, 1960, 120); * Образно. - Ти питлюєш язиком, як у млині... (Стеф., І, 1949, 212).