Сумнитися

Сумни́тися, -миюся, -нишся, гл. Сомнѣваться. Ми не сумнились, що за сим первим і найважнішим фактом.... постануть уже инші факти. К. ХП. 13.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Сумнитися, миюся, нишся, гл. Сомнѣваться. Ми не сумнились, що за сим первим і найважнішим фактом…. постануть уже инші факти. К. ХП. 13.

Сумнитися=СУМНІВАТИСЯ, яюся, аєшся, недок.

1. у чому і без додатка. Відчувати, висловлювати сумнів щодо вірогідності, можливості чого-небудь; не бути впевненим у чомусь. Приємний мені буде подарунок новорічний та книжечка моя, бо таки я вже почала була дуже сумніватись в її виході (Леся Українка, V, 1956, 430); — Євген Колосюк у повіт поїхав. Має землемірів привезти.. — Та не може бути! — сумнівались невіри (Михайло Стельмах, I, 1962, 388); Я й сам почав сумніватися, чи не помилялися ми всі троє щодо Ромчиного батька (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 123).

2. у кому. Мати сумнів щодо кого-небудь, не цілком покладатися на когось. — Досі я завжди тебе слухав.. А тепер сумніваюся у тобі. Ти все чиниш проти мене і проти волі мого няня (Три золоті слова, 1968, 38).

3. Вагатися, приступаючи до чого-небудь. — Треба працювати, а не сумніватися (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 307); І ти, чоловіче, в таку пору не сумніваєшся садити жоржини? (Михайло Стельмах, II, 1962, 320); — їжте, їжте, Терентію, не сумнівайтесь, — припрошує Мар'ян і невміло всовує кусень в червоні пальці дукача (Михайло Стельмах, I, 1962, 27).

Ілюстрації