Бородавка

Бородавка, -ки, ж. 1) Бородавка. Ніс... з чорною бородавкою на кінці. Мир. Пов. II. 46. 2) Слѣдъ отпавшаго листа на стеблѣ. Шух. І. 19. Ум. Бородавочка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БОРО́ДАВКА, и, жін. Невеликий твердий наріст на шкірі, на поверхні листа, на корі дерева та ін. Я бачив його блукаючі очі.. і бородавку на лиці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 428); На такому виду, здавалось, навіть бородавки були потрібні (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 198); На спині і на боках у неї [гусениці золотогуза] бородавки, вкриті пучечками рудих волосків (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 63).

Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.

Боро́давки (зменшене — боро́да­вочки) — невеликі тверді нарости на шкірі людини; вважали їх про­явами злих духів; за народними уявленнями, виникають від жаб, тому їх забороняється брати в руки; бородавки виводили знахарі; ра­дили також робити самому власни­кові: коли зійде новонароджений місяць, тріть бородавки землею з-під правої ноги і проказуйте: «Міся­цю, Місяцю, ти такий чистий, дай, Боже, й мені чистим бути».

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. Зовнішні посилання http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8