Шаламатня

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:47, 17 листопада 2019; Yrpidruchna.fpmv19 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Шаламатня, -ні, ж. Шумъ, суета. Мнж. 194.

Сучасні словники

КОЛОТНЕ́ЧА (безладний рух, гомін людей), КОЛОТНЯ́́розм., ВЕРЕМІ́Ярозм., ВЕРЕМІ́Йрозм., ХУ́ГАрозм., КО́ЛОТдіал. В кузові зчинилася колотнеча. Люди кричали, лаялися, потім почали гупати кулаками об вицвілий верх кабіни (М. Руденко); В п’ятницю ж у Люборацьких така колотня була у двірку, що й не сказати (А. Свидницький); Оленку мало не повалили із ніг.. Коли б не Павло, то, здається, й повік не вибралась з тієї тісноти і веремії (В. Кучер); Князь стоїть, мов тороплений, бо ще й до себе не прийшов за великим ґвалтом поміж військом. У Московщині він зроду такої хуги не бачив (П. Куліш). - Пор. метушня́.


МЕТУШНЯ́ (поспішний, безладний рух; дріб’язкові справи, турботи; шум, пов’язаний з цією дією), МЕТУШІ́ННЯ, СУМ’Я́ТТЯ, БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НАрозм.,БІГОТНЯ́розм.,КРУТАНИ́НАрозм.,МОТАНИ́НА[МЕТАНИ́НА]розм.,РЕ́ЙВАХрозм.,РО́ЗРУХрозм.,ВЕРЕМІ́Ярозм.,ВЕРЕМІ́Йрозм.,РУХАНИ́НАрозм.,РОЗГАРДІЯ́Шрозм.,ША́РВАРОКрозм.,ША́РВАРКАрозм.,КАТАВА́СІЯрозм.,ШАМОТНЯ́розм.,ШАМО́ТНЯВАрозм.,СОДО́Мрозм.,СОДО́МАрозм.,ШАРПАНИ́НАрозм.,МЕТУШНЯ́ВАрозм.,СУЄТА́розм.,ТЯГАНИ́НАрозм.,ПО́РУХрозм.,ВОРУШІ́ННЯрозм.,ВОРУШНЯ́розм.,ЗАМЕТУШНЯ́діал.,ЗАМЕТНЯ́діал.,ШЕ́МЕТдіал.,ШАТАНИ́НАзаст.;ГАРМИ́ДЕРрозм. (з безладним, сильним шумом, криком). Раптом в одному кінці табору здійнялася якась метушня. В темряві, у відблисках багать і не розбереш, що там робиться: лаються чи, може, й б’ються. Роман пішов на той шарварок (Д. Ткач); [Любов:] Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці ваші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти, склавши руки (Леся Українка); Гізела орієнтувалася в сум’ятті танцювального залу напрочуд добре (П. Загребельний); Навкруги розлягається голосний гомін людських голосів, бреньк склянок і бігання прислуги (Н. Кобринська); У волості шарпанина-біганина: одно туди йде, друге звідти виходить, третього ведуть... (Панас Мирний); На кутку завалували собаки, в хатах почали гупати двері, скрізь чулася біготня (В. Кучер); В домі почалося ворушіння, крутанина та біганина (І. Нечуй-Левицький); Піднявся крик людський, збіглася дворня... Шатанина-мотанина (Панас Мирний); Настала після сього велика метанина по селу (Ганна Барвінок); Заруба побачив якийсь рейвах біля громадської запущеної хати (В. Кучер); Люди ті кричали, метушились, витягали воду з колодязя, носили її відрами, розтягали той хлівчик, що горів... Серед усього того розруху впала Грицькові у вічі жіноча постать (Б. Грінченко); Як ударив грім, в хаті починається руханина: зачиняють вікна (С. Васильченко); Саме в такий розгардіяш, коли весь дім ходив ходором.., на подвір’я в’їхав старомодний фаетон з тіткою Меланією (Ірина Вільде); Данько.. теж не забарився ув’язатися в загальну катавасію (О. Гончар); І раптом - постріл. Ні диму, ні полум’я. Тільки приглушений ляскіт покрив лемент. Шамотня ще більша зчинилася в натовпі (І. Ле); В кімнаті піднявся якийсь содом (І. Нечуй-Левицький); В хаті.. колотнечі: содома піднялась, що й не сказати (А. Свидницький); Засліпило його й збаламутило серед церков, торговиць і людської метушняви (П. Загребельний); Багато часу минуло в суєті та тлумі, поки, зрештою, молоді та весільні батьки.. сіли за чільний стіл (Л. Дмитерко); В далекій прихожій почувсь шум та тяганина роздягання (І. Нечуй-Левицький); Одчиняє він хату, уступив, молодиці з ним всипали, а вона лежить... Порух великий зчинився, плач ізняли, крик (Марко Вовчок); Аж ось по хатах, по оборах ворушня, гамір, крик, біганина (І. Франко); Всю ніч стояла заметушня у панських будинках (С. Васильченко); Тут незабаром прилетів патруль, Знялася заметня, тривога, шуканина, І дівчину знайшли (Леся Українка); У дворі був гармидер. Жовніри змішалися з арештантами, фурманами, щось порядкували, гримали на візників, тягли в оберемках солому (О. Досвітній). - Пор. 1. безла́ддя, 1. колотне́ча.

МЕТУШНЯ́, і, жін., розм.

1. Те саме, що метушіння. Метушня на вулиці була така, що годі було й зміркувати, хто йде чи тікає (Осип Маковей, Вибр., 1956, 418); Задзеленчало розбите скло, почулися крики. — Банда! Банда!!! — моторошно пролунало на весь вагон. Зчинилися крики, метушня (Олесь Гончар, II, 1959, 170); // Шум, гамір, пов'язані з цією дією. Серед реву гармат, що доходив із північного сходу, вмішувався якийсь інший, відмінний від воєнної метушні гамір (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 185); Щойно зник Булгаков, як за дверима почулась якась метушня, голосна розмова (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 31).

2. перен. Дріб'язкові справи, турботи. Він [В. І. Ленін] глибоко ненавидів непотрібну засідательську метушню, безтолковщину (Ленін, Коротка біографія, 1955, 253); Минулась молодість, пролинула ціла епоха в химерній авантюрницькій метушні (Олександр Довженко, I, 1958, 293).

МЕТУШНЯ, суєти, дружин. 1. Все марне, нікчемне, марне, що не представляє істинної цінності (первонач. Все земне, на відміну від небесного, божественного; кніжн. Устар.). «У цей день благословенний забвенью кинув суєти.» Пушкін. «Від суєти, від світу відкластися, вимовити чернецтва обітницю.» Пушкін. «Крім вас йому світ цілий здавався прах і суєта.» Грибоєдов. «Все в світі суєта.» Лермонтов. «Всепоглинаюче потік суєт.» Вяземський. 2. тільки од. Недолуга біганина, квапливість у чому-небудь (в клопотах, турботах, зборах, роботі і т.п.). «У вас в особі, в рухах суєта.» Грибоєдов. «Нежданов, скориставшись загальною суєтою, вислизнув до себе в кімнату.» А.Тургенев. «Мета всіх праць, суєти, кар'єри, наживання - була вона.» Гончаров. 3. тільки од. Метушлива людина (розм.).

суєта́ сує́т. Життєві дрібниці та їх оцінка як незначних, мізерних, не пов’язаних із справжніми цінностями життя. Усяке багатство, усяка слава — усе воно суєта суєт: і шабля, й булава з бунчуком поляжуть колись поруч із мертвими кістками (П. Куліш); — Суєта суєт і все в світі марнота,— тихенько сказав дяк і заплющив око.— А що ж не марнота, отче? — Любов до людини ..— добрі діла вічні (М. Лазорський); От тягнеться він до непевного карбованця, до потаємних підземних скарбів, а не тямить, що все це суєта суєт (М. Стельмах).


Ілюстрації

Без названия (11).jpg Без названия (13).jpg Без названия (12).jpg Без названия (14).jpg

Медіа

Див. також

https://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1046970

Джерела та література

https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83%D1%88%D0%BD%D1%8F

http://slovopedia.org.ua/49/53409/361672.html

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/metushnja