Чорноземний
Чорноземний, -а, -е. Черноземный. НВолын. у.
Зміст
Сучасні словники
ЧОРНОЗЕМНИЙ, а, е. Прикм. до чорнозем. Берег тут [на р. Буг] чорноземний, трав'янистий, і вода не шипить, як на піску, а глухо клекоче (Стельмах, II, 1962, 57); // Багатий на чорнозем. Основними районами вирощування гороху є чорноземна лісостепова і нечорноземна смуги європейської частини СРСР (Зерн. боб. культ., 1956, 12); // перен., розм. По-селянському щирий, безпосередній, міцний. Він аж схлипнув від хвилювання, оцей бідолашний чорноземний Ромео, в полотняній сорочці і притертих на колінах штанях (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 130); *Образно. Буде.. розцвіт літератури - не конфетної, мішурної, панської, а справжньої, міцної, залізної, чорноземної літератури (Еллан, II, 1958, 170).
Чорно́зем — тип ґрунту, що розвивається в умовах суббореального слабоаридного клімату з добре вираженою сезонною контрастністю під степовою і лучно-степовою рослинністю на пористих карбонатних породах — лесах і лесовидних суглинках. Чорноземи поширені переважно на платформних рівнинах, але зустрічаються також островами серед інших ґрунтів у міжгірських западинах, улоговинах і на слабоеродованих схилах гірських систем. Формування чорноземів зумовлено особливостями біологічного колообігу — великою кількістю хімічних елементів, які залучаються у щорічні процеси утворення і трансформації органічної речовини, надходженням основної маси органічних решток всередину ґрунту, активною участю в розкладанні рослинних решток бактерій, актиноміцетів, безхребетних[1].
Ілюстрації
|
|
|
|
