Хватаний

Хватаний, -а, -е = Хапаний. Лучче своє латане, ніж чуже хватане. Ном. № 9685.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ХВАТАНИЙ, а, е. 1. розм., рідко. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до хватати, у знач. прикм., заст. Поспішний. Простіть за хватаний лист, страшно спішуся. Пан Квітка.. вітає Вас, він теж сьогодні їде на Україну

1. Привласнений таємно; крадений. [Даша:] Перстень! Та який же хороший! Де ти дістав його? [Хома:] Е, довго розказувать! Носи та мене згадуй! [Даша:] Та ну його! Може, який хапаний... (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 388); // у знач. ім. хапане, ного, сер. Чужі речі, привласнені таємно. Лучче [краще] в латанім, ніж в хапанім (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 212).

2. Який робиться наспіх, швидко; поспішний. — Щось трохи швидко він оце сватається.. Трохи хапане його сватання (Нечуй-Левицький, V, 1966, 299).

              Чол.р         Жн.р        Ср. р        Множ.

Називний - хватаний - хватана - хватане - хватані

Родовий - хватаного - хватаної - хватаного - хватаних

Давальний - хватаному - хватаній - хватаному

Знахідний - хватаний, хватаного - хватану - хватане - хватані, хватаних

Орудний - хватаним - хватаною - хватаним - хватаними

Місцевий - на/у хватаному, хватанім - на/у хватаній - на/у хватаному, хватанім - на/у хватаних

Ілюстрації

Джерела та література

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 391.

Зовнішні посилання

<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/62583-khvatanyj.html" title="ХВАТАНИЙ. Словник української мови Б.Грінченка.">ХВАТАНИЙ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>