Крайнебо
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:50, 25 листопада 2015; Ticherednychok.gi14 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Крайнебо, -ба, с. Небосклонъ, горизонта. Схилившись на руку, дивлюся я в вечірнє крайнебо далеко й глибоко.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник ( 1970-1980)
КРАЙНЕ́БО, а, сер. 1. Частина неба над лінією горизонту; небосхил. Синіми хмарами підпирали крайнебо буковинські верхи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 318); Мені видалося, що геть далеко на тлі рожевого крайнеба заманячіли обриси якогось величезного птаха (Іван Франко, II, 1950, 95); Догорів літній день. Щирим золотом приснуло сонце з-під високих.. чорних ялин, .. вирізалось на крайнебі (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 87). 2. Лінія горизонту. Сонце все раніше й раніше випливало з-за крайнеба вранці (Юрій Яновський, II, 1958, 450); Далеко, на самому крайнебі, паслися гуртиком гіллясторогі олені (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 126).