Пеня

Пеня́, -ні́, ж. Вид неустойки, штрафна санкція за невиконання в строк або несвоєчасне виконання встановлених законом або договором зобов'язань, нараховується у відсотках від обумовленої в договорі суми за кожен прострочений день.

Етимологія

Відбувається від: пеня «штраф», пеня «докір», півд., Нарікати, вже ін-рос. пеня, грам. 1392 г. (Напьерскій 87); см. Котошихин 94 і сл .; укр. пеня «біда». Возм., Через польськ. реnа «штраф» з лат. роеnа «покарання» від грец. ποινή (див. ціна); пор. Мi. ЕW 238; Христіані 17; У граф. II, 37. З лат. також запозичує. нов.-в.-н. Реin «мука, катування», двн рînа; см. Клюге-Гетце 436. Чи прав Іллінський (РФВ 57, 408). припускаючи ісконнослав. походження.

Ілюстрації