Роздоріжжя
Роздоріжжя, -жя,
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках РОЗДОРІ́ЖЖЯ, я, сер. Місце, звідки розходяться або куди сходяться дві чи кілька доріг; розпуття. На одному з роздоріж у степу, на високій, наспіх спорудженій із снарядних ящиків трибуні стоїть випростаний майор Воронцов (Олесь Гончар, III, 1959, 129); // Те саме, що розвилка 2. Товарний потяг ішов задумано, повагом, залишаючи позад себе зелені вогні. Роздоріжжя гриміли під колесами — відходили в безвість (Іван Микитенко, II, 1957, 263); Там, на роздоріжжі жолобів, де більші груди вугілля йшли в окремий жолоб, а менші в окремий, — сиділи діти (Мирослав Ірчан, II, 1958, 257). ♦ На роздоріжжі — у стані нерішучості, важких роздумів, вагань. [Іван:] Стою на роздоріжжі, і яким шляхом іти — не знаю (Карпенко-Карий, III, 1961, 19); То було не запитання людини, що опинилась на роздоріжжі. Каргат не просив поради й допомоги (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 195). 1. Відгалуження (у 2 знач.) гілок. У дерев маловитривалих південних сортів, при різких коливаннях температури наприкінці зими, часто пошкоджуються морозами штамб і розвилка основних гілок крони (Колгоспник України, 4, 1959, 41); // Місце, де утворюється таке відгалуження. Дерево захиталося, зарипіло. Роман поліз вище, Яринка сіла на розвилці (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 122); Зимові кубельця з гусінню міцно присновані [прикріплені] до верхівок і розвилок гілок і не гойдаються (Озеленення колгоспного села, 1955, 249).
2. Місце розгалуження дороги. На розвилці доріг, тулячись ближче до березняка, стояв найближчий, одноповерховий будиночок (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 16); Коли Катя прийшла до розвилки, де комсомольські рейки з'єднувалися з шахтною залізницею, всі вже були там (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 159).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://www.slovnyk.ua/ http://sum.in.ua/
