Коць
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:11, 6 квітня 2023; Kysavchenko.pi21 (обговорення • внесок)
Коць, -ця
Ілюстрації
Значення в інших словниках
1.Килим, ковдра Вас. 172.
- запозичення з давньоверхньонімецької мови;
- двн. kozzo (чол. р.), chozza (жін. р.) «груба вовняна тканина, ковдра, одяг», від якого походять свн. kotze «тс.», нвн. Kótze «груба вовняна ковдра», споріднене з дангл. kot «груба вовняна тканина, ковдра, одяг», франк. *kotta «тс.»;
- сумнівні спроби пояснення слова як слов’янського і пов’язання його з р. [коты́] «вид жіночого взуття», псл. kotiti, укр. коти́ти (Соболевский РФВ 70, 82–83);
- р. бр. [коц] «килим», др. кочь «опанча», коць «тс.», п. koc «вовняна ковдра», ч. ст. koc «довгий волохатий плащ», нл. kuca «вид домотканої ковдри, попони», слн. kòc «ковдра»;
А коць важний з розводами, і посередині великий орел. Кв. Ну, тепер, діти, несіть жне до церкви. От ми положили його на коць та й понесли. Стор.
2. Ліжко, заслане мняким шовковим коцем. Мир. ХРВ. 315.
Довго я качалась в постелі, загорнувшись коцем з головою, щоб зогрітися (Панас Мирний, IV, 1955, 348)
— Осьде маєш коц і простирало, — крикнув [наглядач], кидаючи ті речі фігурці на голову і майже до землі її пригнітаючи (Іван Франко, II, 1950, 341)
3. КО́ЦЯ «свиня, порося» (дит.)
- p [куц, куць] п. kuć kuć, kuciu kuciu «тс. »;
- можливо, пов’язане з [куцу́-куцу́] (вигук яким підкликають щенят);
- куцю́-куцю́ (вигук, яким підкликають свиней і овець)
4. КОЦЮ́К «щур»
- очевидно, результат контамінації слів пацю́к «щур; порося» і ко́ця «свиня; порося»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
---|---|
коц «килим» | білоруська |
kot «груба вовняна тканина, ковдра, одяг» | давньоанглійська |
kozzo (чол. р.) | давньоверхньонімецька |
chozza «груба вовняна тканина, ковдра, одяг» | давньоверхньонімецька |
кочь «опанча» | давньоруська |
коць «тс.» | давньоруська |
kuca «вид домотканої ковдри, попони» | нижньолужицька |
Kótze «груба вовняна ковдра» | нововерхньонімецька |
koc «вовняна ковдра» | польська |
kotiti | праслов’янська |
kotze «тс.» | середньоверхньнімецька |
kòc «ковдра» | словенська |
коти́ти | українська |
kotta «тс.» | франкська |
koc «довгий волохатий плащ» | чеська |
koc «довгий волохатий плащ» (ст.) | чеська |