Деркачик
Деркачик, -ка, м. Ум. отъ деркач.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ДЕРКАЧ1, а, ч. Невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, який відзначається характерним скрипучим криком. Не співає соловейко, Лиш деркач дере, Вмерла вже весна кохана, Жаль мене бере (Дн. Чайка, Тв., 1960, 347); Висока трава чіплялася за ноги, скрипів деркач, кумкали жаби, але Сава Петрович нічого цього не помічав (Донч., VI, 1957, 175); *У порівн. Брехач - як деркач: усе дерчить (Укр.. присл.., 1955, 189).
ДЕРКАЧ2, а, ч. 1. Стертий віник. Весела загадка сміється, Що із брехні спекла калач, - Як свіжий - віником він зветься, А як пристаріє - деркач (Гл., Вибр., 1957, 317); Він.. пильно обтрусив старим деркачем великі й довгі, аж за коліно, чоботи й пішов до хати (Епік, Тв., 1958, 395); * У порівн. Посіклася пишна грива, Мов деркач зробився хвіст (Воскр., З перцем!, 1957, 62).
Ілюстрації
|
|
|
|
