Цибок

Цибок, цибук, -бка, м. Стебель лука (стрѣлка). Як пересхне цибуля зімою та посадити, то у цибки піде. Лебед. у.

Сучасні словники

Цибок - стебло цибулі, висадженої на насіння; стрілка, безлисте тонке стебло рослини з суцвіттям угорі; ЦИБУ́К розм.,ЦИБО́К розм. (стрілка цибулі). Озима пшениця, густа та листата, стеблина в стеблину, з набубнявілими вже стрілками, готова скоро заколоситися, котилася вдалечінь до далекого обрію (Г. Коцюба). По невеличких огородах.. дерлися угору цибульні цибки (Мирний, IV, 1955, 205).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 206.