Пакуватися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:50, 15 листопада 2019; Dykrasatiuk.fpmv19 (обговорення • внесок)
Пакуватися, -куюся, -єшся, гл. Укладываться, упаковываться.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПАКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
1. Складати, збирати свої речі в дорогу. — Не можна, не можна. за лихими сусідами на селі вдержатись. Хоч зараз спродуйся, пакуйся — та на кубанські степи! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 7); Кінчаючи пакуватись, вкинув [Прудивус] у торбу рушника та чисту сорочку (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 417).
2. Пас. до пакувати. Все в домі було поставлено догори ногами: пакувалися подушки й простирала, кошики з одягом чоловічим, жіночим і дитячим, посуд, харчі на дорогу (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 95).
Ілюстрації
|
|
|
