Десятина

Десятина, -ни, ж. 1) Десятая часть. Тоді Оврам дав йому (Мельхиседекові) десятину з усього. К. Св. П. Ви даєте десятину з м’яти. Єв. Л. XI. 42. 2) Десятина, мѣра земли — 2400 кв. саж. Стор. І. 20. Ком. І. 1. Ум. Десятинка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Десяти́на (лат. decenia) — рід церковного або світського податку, поширений в Середньовічній Європі та на Русі в княжу добу; десята частина доходів, яку сплачувало залежне населення церкві у феодальний період в європейських країнах. Первісно десятину давав князь єпископові як десяту частину своїх річних прибутків.

У Новому Заповіті заповідь про десятину прямо не скасовується, але й не пропонується. Христос викриває буквалізм співвітчизників: « Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м'яти, кропу і кмину, а занедбуєте, що найважливіше в законі: справедливість, милосердя і віру. І те слід робити, і того не слід лишати.»

Ілюстрації

Зовнішні посилання

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0