Ковть!
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:00, 14 листопада 2019; Aphrabovska.fpmv19 (обговорення • внесок)
Ковть! меж., выражающее глотаніе. Сосниц. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КОВТЬ, виг.
1. Звуконаслідування, що означає звук ковтання.
2. розм. Уживається як присудок за знач. ковтнути 1. «В дрізочки люльки! На смітник тютюн!» А по тім наказі хто нишком закурить — нехай і сам верховода — то зачує, ніби щось шелеснуло, зараз люльку ковть! (Марко Вовчок, VI, 1956, 278).
3. Те саме, що ковто́к.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
1. http://sum.in.ua/s/kovtj 2. https://goroh.pp.ua/%D1%82%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%82%D1%8C
